Так сталося у нашій «багатовекторній» країні, що маємо аж три чоловічих свята. Нині часто сперечаються про доцільність святкування Дня Захисника, заснування якого пов’язане з історією утворення Червоної Армії. Упродовж довгих років його відзначали найперше ветерани і військові, але так уже традиційно склалося, що вітали усіх чоловіків – тих, хто служив в радянській армії, і хто про неї мав лише віддалене уявлення.
Чимало українських чоловіків таки служили в Радянській армії. Моєму татові довелося служити у Монголії, він навіть має подяки від командування за виявлення... НЛО ( власне, то були зонди стеження, які запускали у стратосферу китайці). Тато на все життя зберіг шанобливе ставлення до армії, і каже, що „дідівщини” в суворих монгольських степах просто не було. Мій дядько служив у десантних військах в Афганістані, був поранений і дивом повернувся додому живим. А хрещений служив уже в українській армії. Він був миротворцем у складі міжнародного контингенту в африканській Лівії. Водночас я вважаю, що було б набагато краще, аби наші хлопці не мали жодної потреби служити в інших країнах. Бо це означало б, що в світі запанували злагода і мир.
Було б чудово, якби армія нарешті стала контрактною. Знаю багато хлопців, які хочуть туди потрапити на контрактну службу, але мусять стояти в черзі. Тим часом інших зовсім не приваблює військова служба, натомість вони отримують повістки з військкомату. Як би там не було, але армія – то один із основних елементів держави. Нам потрібна сильна армія і мужні захисники. Тому можна не погоджуватись із обраною датою, але саме свято, котре нині стало днем вшанування дбайливих оборонців, мені імпонує.
Звісно, хочеться привітати Вас із Вашим днем. Тих, чиє міцне плече відчувається не лише в щасливі, а й у найскрутніші хвилини. Хто не ховав голову в пісок, і не ховався за наші тендітні спини, коли потрібно було мерзнути на морозі і йти, нехай не на воєнні, а все ж барикади сьогодення. Хто не боявся сказати Слово тоді, коли за нього можна було поплатитися - посадою, роботою, місцем у виші, а то й життям. Хто вміє ризикувати заради Поступу і не прикидається премудрим піскарем, коли потрібно брати на себе відповідальність за рішення і вчинки. Але в першу чергу вітаємо тих, хто причетний до служби у Збройних Силах і має право відзначати обидва дні - і День Збройних Сил України, і День Захисника Вітчизни.
Нехай ваша служба завжди буде почесною належно пошанованою та винагородженою, а ваші співвітчизники покладаються на вашу надійність та силу. До речі, серед цих людей чимало жінок. Так сталося, що в Україні жінка повинна бути сильною. Тож зі святом і вас, дорогі жінки! Незламної вам волі і надійного родинного тилу!
Ілона Романюк
Комментариев нет:
Отправить комментарий